Кінофестиваль відбувався 11-18 вересня – online та 16, 17, 18 вересня - offline в Бессарабії, на півдні України, в місті Болград, яке святкує цього року свій ювілей - 200 років.
Цьогоріч фестиваль, що проходив за підтримки Держкіно, отримав більше 500 заявок із 73 країн та охопив усі континенти нашої планети. Кінофест складався з міжнародного та національного повнометражного і короткометражного конкурсів. У міжнародній конкурсній програмі біли представлені 34 фільми: 8 кінострічок повного метру та 26 – короткого. До національного конкурсу повних метрів увійшло 10 стрічок, до короткометражної програми - 7 фільмів.
Програма показів була побудована у форматі подорожі: кожного дня глядачі вирушали у кіномандрівку до певного регіону світу, а наприкінці – повертались додому, аби подивитися картини національного виробництва. Загалом глядачі, переглядаючи 60 фільмів, подорожували 42 країнами світу.
Окрім того, цього року «ОКО» презентував нову, позаконкурсну секцію, в якій можна було побачити художні та документальні стрічки на теми етнографії, антропології, культури, а також ретроспективу «Африка у фокусі», до якої увійшли кращі роботи з африканського континенту з торішньої едиції фестивалю.
Три дні працювали три екрани на трьох локаціях в центрі міста. Численними відвідувачами були старшокласники з навколишніх шкіл, які після перегляду обговорювали фільми та голосували для визначення призу глядацьких симпатій.
Щодня, на центральній площі відбувались дискусійні панелі: «Традиція та кіно», «Традиція та політика», «Традиція та дискримінація».
До Болграду також приїхали гості та режисери з інших міст України, з Болгарії, Франції та Сирії й представили свої фільми.
Серед усього розмаїття стрічок поважному і представницькому журі у складі відомих кінознавців, режисерів та фольклористів: Володимира Войтенка (голова журі, кінокритик), Андрія Різоля (продюсер), Василя Баркова (режисер, Болгарія), Олександра Гусєва (кінокритик), Юлії Коваленко (кінокритикиня, програмерка Docudays UA), Максима Руденко (режисер, переможець минулорічного фестивалю «ОКО»), Олени Івановської (професорка кафедри фольклористки університету імені Т. Г. Шевченка) – треба було обрати кращих.
Тож, переможцем в українській повнометражній програмі став фільм - «Будинок» режисерів Тетяни Кононенко та Матільди Местер, який отримав, крім диплому, грошову нагороду в розмірі 25 000 грн.
В міжнародній повнометражній програмі переміг мексиканський фільм «Лабіринт Йоеме» Сержи Петро Роса, який також отримав 25 000 грн. В цій же номінації дипломантом в розділі «За силу духу й прагнення свободи» стала бельгійська стрічка про Бразилію «Село опирається» режисера Девіда Берт Джоріс Дерта.
У міжнародній короткометражній програмі переможцем і володарем премії в розмірі 13 000 грн. стала стрічка «Архо-Афарська торгівля сіллю на північному сході Ефіопії», який зняв німецький режисер Тілль Якоб Фредерік Троєр. В цій же номінації диплом в розділі «За особливий погляд у цивілізаційному діалозі культур» отримав ефіопський фільм «Електронні листи моїй молодшій сестрі» Соломона Меконена.
В українській короткометражній програмі першу премію і грошову нагороду в розмірі 13 000 грн. було присуджено стрічці «Брудні води Дунаю» режисера Всеволода Ананьєва. А дипломантом повнометражних фільмів в розділі «За життєствердний портрет українки в світах» стала стрічка «Італійський щоденник Ольги» режисерки Олени Федюк.
Володарем Призу глядацьких симпатій від Болградської міської ради став фільм із повнометражної програми національного кіно «Ткацький шлях» режисерки Лесі Воронюк. Друге та третє місце дісталися фільмам: «Вусатий фанк» режисера Олександра Ковша та «Над землею» сирійського режисера Сомара Афіфа Ага.
Церемонію нагородження відкрили засновниця кінофестивалю Тетяна Станєва, Болградський міський голова - Сергій Димитрієв та почесний президент фестивалю Юрій Дімчогло. В церемонії також взяли участь: в.о. директорки департаменту культури національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації Ярослава Різникова, яка зачитала привітання від губернатора Одеської області Сергія Гриневецького, заступник голови Одеської обласної ради Вадим Шкарівський, народний депутат України Тетяна Плачкова, привітав болгар Бессарабії болгарин з Донецька, народний депутат України Володимир Мороз. Оголосив переможців голова журі, кінокритик Володимир Войтенко.
Кінофестиваль запропонував ще й велику позафестивльну програму і безліч різноманітних локацій, що дозволяли зануритись в етнографію. Вони із великим ентузіазмом та захопленням були прийняті як болградцями, так й гостями.
Фольк-студія «Правиця» облаштувала свою дитячу галявину у сквері та бубном скликала усіх дітей на майстер-класи з народних іграшок, на народні ігри та співи. Діти Болграда вперше познайомились із таким видом розваг та захоплено відвідували локацію й приводили своїх друзів. В музичній школі працювала професійна майстерня з народного співу. Щодня Наталія Хоменко та Мирослава Салій навчали народному вокалу та вчили українським традиційним пісням шанувальників музичної творчості, серед яких були й учні та вчителі музичної школи. А по вечорам, коли закінчувалась фільмова програма, починався майстер-клас з народного танцю. Хореограф з Болгарії Маргарита Братоєва навчала різним видам народного болгарського хоро гостей та мешканців міста, - так всі готувались до ночі хоро.
Великим попитом користувалась локація фотовиставок етнофотографа Олександра Барона під назвою «Болгарський дух півдня України» та фотографів з Болгарії Міхаєли Аройо та Деніслава Стойчева - «Корені».
Також в межах кінофестивалю відбувся арт-пленер. 6 художників з різних регіонів України приїхали в Болград, аби подивитись на місто з боку: Андрій Чижов, Беата Корн, Олеся Домарадзька, Катерина Ганейчук, Леся Бабляк та Андрій Кравець цілий тиждень в «Артінкубаторі» Болграду, на березі найбільшого в Україні озера Ялпуг жили та творили і результати своїх робіт подарували місту.
Всі три дні працював народний ярмарок та майстер-класи з народного ремесла, в організації яких брали участь майстри та підприємці з навколишніх міст та сіл й навіть з інших регіонів.
Нагадаємо, візуалом етнокінофесту «ОКО»-2021 рік, команда обрала традиційні ткані килимки, тому уся площа біля екрану, сцена навпроти, - були прикрашені килимами, що організатори приносили зі своїх домівок, а також попередньо збирали зі своїх сторінок соцмереж. Окремим проєктом в проєкті стало розмальовування килимків на асфальті за зразками тих, що лежать в скрині майже кожного жителя Бессарабії.
Так, те, що задумувалось як навігація між локаціями фесту - стало не тільки айдентикою «ОКО», а й міста. Цей проєкт було підтримано міською радою та благоустроєм Болграда і подано на рекорд - в книгу рекордів України, як самий унікальний та довгий арт-об’єкт України. В заключний день кінофестивалю цей рекорд було зафіксовано: 350 метрів 24 різних зразків килимів, Для встановлення рекорду пішло 82 літри спеціальної незмивної фарби та більше 30 пензликів. В розмальовуванні взяли участь понад 75 волонтерів й таким чином встановлено перший рекорд в історії Болграда, що є дуже символічним та знаковим в його 200- річний ювілей. Подібного немає більш ніде в Україні.
Дипломи були вручені експертом Книги рекордів України Надією Чистяк і останні штрихи на килимі, який веде до головної площі Болград, були домальовані організаторами фестивалю, представниками Болградської міської ради, Одеської обласної ради, почесним президентом кінофестивалю Юрієм Дімчогло та членами журі.
«Кінофестиваль ОКО зробив свій перший крок, подолавши сотні перешкод, вижив, й міг би бути записаним в книзі рекордів України, як найбагатостраждаліший проєкт. Але правду говорять, що тільки дурна справа робиться легко. За допомогою великого кола небайдужих людей, доброчинців, що понесли його на своїх руках, за допомогою Болградської міської ради він здійснився й Бессарабія нарешті отримала свій перший кінофестиваль. Я вдячна кожному, хто долучився, захищав, підтримував, не давав зламатися. Дякую своїй команді та оргкомітету Болграда за далекоглядну візію та ентузіазм. Зазвичай, ці люди завжди за кадром, але без них все це було б неможливим. Я не знаю, прокляття це чи благословення відчувати свою місію робити щось вперше, бачити трохи більше, ніж інші, лупати скалу, при чому з усіх боків: займатись просвітництвом, йти і не боятись, але я не можу інакше. Хороша справа єднає хороших людей навколо. То справу варто було починати тільки заради того, щоб зібрати таку велику кількість творчих, відповідальних, правильних, якщо хочете, людей. Честь працювати із ними. Нам є куди рости, треба ще виховати глядача та знищену культуру відвідування кіно в регіоні, щоби меседжі користь, яку несуть кінофестивальні фільми з 5-ти континентів, отримали шанс бути почутими та зрозумілими якомога більшою кількістю людей. А користь від кінофестивалю, як туристичного магніту, принесла в місто ресурси та нові інвестиції. Режисери, що приїжджатимуть, могли надихатись, ділитись досвідом та ідеями, взаємодіяти, народжувати нові проєкти у співпраці із етнографами. Тим самим, разом із глядачами створювати майданчик для міжкультурного діалогу, - говорить Тетяна Станєва, засновниця, продюсерка і директорка кінофестивалю, громадянка України, етнічна болгарка з південної Української Бессарабії, фольклористка та режисерка.
Тож, ОКО – фестиваль, на якому не тільки фольклористи, антропологи, етнографи, кінематографісти, а й звичайні люди намагались краще зрозуміти один одного, поділитися ідеями та домовитися про майбутню співпрацю.
На закритті етнокінофесту була показана стрічка Тетяни Станєвої - «Місце сили» про рідну, українську Бессарабію, в якій і відбувався унікальний кінофест.
Родзинкою закриття символічно став танцюючий Янгол з крилами із килимів, якого зіграла акторка Флора Боровик: він з’явився просто з-за екрану та перевів увагу глядачів з кіно на сцену, звідки ведучий церемонії Роман Коляда закликав усіх до флешмобу: всі, хто був одягнений у брендовані футболку «ОКО», взявшись за руки, – утворили ніби кадри кіноплівки. Таким чином, учасники фестивалю створили кінострічку: окремі елементи килимка «зіткались» в одну доріжку й підкреслили гасло цьогорічної едиції – «Єднаймося, не уніфікуймося!». Стрічка з живого ланцюга людей з’єднала один край площі з іншим, екран зі сценою, де мала розпочатись церемонія нагородження, а згодом й фестиваль національних культур Bolgrad Ethno Fasion.
На завершення, кінофестиваль передав естафету Bolgrad Ethno Fasion, в межах якого були показані традиційні костюми з усіх куточків розмаїтої Бессарабії.
У заключному концерті, крім місцевих колективів, взяли участь і хедлайнери від етнокінофесту «ОКО» - гурти Ка-ді – танцююча скрипка та «Мазепа», гурт «GG Гуляй город» та «Фа-дієз бенд». Закінчилось свято етнографічного кіно великим хоро далеко за північ.
Співорганізатор Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» – Болградська міська рада.
Офіційний медіапартнер – UA:Суспільне.
Спонсори: Державне агентство України з питань кіно, Одеська обласна рада, поромний комплекс «Орлівка – Ісакча».
Спонсор призового фонду – компанія MEGOGO, спонсор номінації «Українська повнометражна програма» – народна депутатка України Тетяна Плачкова та її команда.
Фото: Олександр Барон, Юліана Литвиненко
